Дошкільний навчальний заклад №13 «Золота рибка»
Конспект відкритого перегляду
розваги-зустрічі з поетесою м. Енергодар Яременко Л.О.
дітей старшого дошкільного віку.
Провела:
вихователь ДНЗ№13
Павлова О.О.
Програмові завдання: Познайомити дітей із автором дитячих творів Л.О.Яременко, із її збіркою віршів «Неслухняний козлик». Продовжувати знайомити їх з творчістю поетеси рідного краю. Вчити дітей володіти художнім словом, висловлюватись за змістом віршів, слухати, сприймати літературні твори. Вправляти у виразному читанні віршів напам’ять. Розвивати українське мовлення дітей, їх творчість, артистичність, пам’ять та музичні здібності. Виховувати любов до рідного слова, бажання вивчати рідну мову, бережне ставлення до книги.
Обладнання: макет книги формат А3, один розворот білий, наступний з малюнками, картинки для вклеювання у книгу, квіти та лійка для гри, маска джмеля, фрукти і блюдо із солодощами для інсценування вірша, Лялька Барбі і Катруся, мультимедійний проектор, навчальна презентація до віршу «Цвіте калина», подарунок для поетеси, зроблений дітьми.
Попередня робота: розучування віршів Л.О.Яременко, розучування гри «Садівник і квіти», пісні «Кіт воркіт» за текстом поетеси, знайомство із правилами поводження із книгою, виготовлення подарунку на заняття ручної праці.
Хід розваги
Діти заходять у українську світлицю, вітаються із вихователем, стоячи у колі, тримаючись за руки:
Дорого ранку травам росистим,
Доброго ранку квітам барвистим,
Зранку в дитячий садок поспішаємо,
Щастя, здоров’я всі друзям бажаємо!
Вихователь Ми сьогодні очікуємо гостю. Ця жінка пишається що живе в нашій країні.
Як називається наша країна?
Діти: Україна!
Вихователь: Їй подобається наше місто наше місто! Як його назва?
Діти: Енергодар
Вихователь: А ще вона дуже любить українську мову і діточок. Тому пише для них
чудові вірші. Звуть поетесу Яременко Любов Опанасівна. Зустрічайте!
Поетеса: Добрий день діти, я вам дуже вдячна за запрошення, на ваше свято, і
прийшла я не просто так, принесла вам дарунок. Цю чудову книжку/
Називається книга «Неслухняний козлик»
.
Вихователь Чому така дивна назва?
Поетеса: Послухайте віршик і все зрозумієте.
(Поетеса читає вірш « Неслухняний козлик»)
( Вихователь відкриває книгу, перегортає обкладинку, а інші сторінки білі)
Поетеса: Ой лишенько! Що трапилось? Тут були віршики та чудові малюнки до
них.
Вихователь: Любов Опанасівна, ви не хвилюйтесь, наші діти дуже люблять ваші
вірші, добре знають їх, якщо ми дуже забажаємо, всі сторінки знов
повернуться на свої місця. Щоб знайти першу сторінку, треба бути
уважним та відгадати загадки, які написала сама поетеса.
( Любов Опанасівна читає дітям вірші – загадки)
Що ж ото за молодець?
Шпори має й гребінець.
Хвіст свій красень розпускає,
Та ще й голосно співає. ( півень)
Що ж за звір оце такий,
Довговухий та прудкий,
В нього сіра спинка,
В ладоньках морквинка? ( зайчик)
Дивна квіточка якась
Розцвіла в саду у нас.
Я понюхати хотіла -
Квітка ж- пух-і полетіла. (метелик)
( Діти наклеюють картинки – відгадки на чисту сторінку книги)
(Вихователь перегортає обкладинку книги, з’являється перша сторінка із зображенням віршованих загадок)
Вихователь: Мені здається, десь неподалеку заховалась одна із загуб ленних сторінок!
Виходить дівчинка в костюмі осені, розказує вірш «Чому іде дощик»
Забруднилось небо -
Й надумало прати.
Взяло собі хмарку
Й давай віджимати.
З тієї хмаринки
Полилась водичка.
Вмились дерева,
Вмилась травичка.
Вихователь: Діти про яку пору року цей вірш? Як це небо забруднилось? ( відповіді
дітей). Зберемо ми всі краплини, подаруємо хмарині.
(На листі намальована хмарка, дівчата прив’язують до неї блакитний серпантин. Вихователь відкриває наступну сторінку з фрагментами ілюстрацій з книги на осінню тематику.)
Вихователь: А вірш, який розповість нам Наталочка, допоможе відкрити наступну
сторінку.
Дівчина в костюмі сніжинки розказує вірш «Зимонько – зимо»
Зимонько-зимо,
Намети нам снігу
Дуже хочемо погратись,
Ще й сніжками покидатись,
Покататися на лижах,
Чом ти з снігом забарилась?
Вихователь: Давайте поміркуємо, чому ми всі дуже чекаємо зиму? (Відповіді дітей)
Треба нам сніжок зібрати та зимі подарувати.
(На аркуші паперу зображена зима, хлопчики «дарують» сніжинки, закріплюючи на листі, з’являється зимова сторінка)
Вихователь: Вірш, який розкажуть Оксана і Данил, допоможуть нам повернути
весняну сторінку.
Діти читають вірш «Кульбабки цвітуть»
Дівчинка Вийшли ми гулять за двір
І вражені стали:
Хлопчик - Чи це зірочки малі
На лужок упали?
Вихователь А Світланка і Денис
В захваті стрибали:
Діти разом - Це ж кульбабки розцвіли,
А ми й не впізнали!
Вихователь А наші дівчата такі ж гарні, як квіточки. Виходьте погратись у
квітничок.
Дівчата одягають шапочки квітів. Виконується музичний етюд «Ми квіточки»
На великій клумбі квіточки зів’яли,
Дуже вони довго дощику чекали.
Були такі гарні, а тепер зів’яли
І свої голівоньки вниз поопускали
( Виходить хлопчик з лієчкою)
Садівник побачив:
- «Ой – ой - ой!» сказав,
Взяв швиденько лієчку та води набрав.
Підійшов до клумби, квіти поливає
Від водички кожна квітка оживає!
Вихователь відкриває «весняну» сторінку. Звучить фонограма «Рій бджіл»
Вихователь: Що за гул такий стоїть?
Може змій страшний летить?
Це ж до квітів рій бджілок
Прилетів збирать медок.
Під жваву музику вибігають хлопчики -«бджілки», виконується рухлива музична гра «Квіти, бджілки та джміль», діти виконують рухи за змістом вірша.
Бджілки гарненькі, трудівниці маленькі
До квіточок літають, медок збирають.
Джміль негідник прилетів.
Бджілкам шкоди наробив.
( Хлопчик -«джміль» із сачком намагається спіймати дітей.)
( Вихователь відкриває «літню» сторінку)
(У куточку зала стоїть стіл, тарілка із солодощами)
Вихователь: Мені здається я знаю хто тут живе! Дівчинка - вередуля!
Дівчина читає вірш « Вередуля» разом з вихователем.
Вихователь: Вередуля наша Даша
Вже не хоче їсти кашу:
Дівчина Не смачна вона, холодна,
А я зовсім не голодна.
З’їла я вже шоколадку
І цукерку і помадку,
Спробувала апельсинку,
І банан, і мандаринку.
Вихователь: Отака-то у нас Даша.
Ну навіщо їй ще й каша!
Вихователь: Діти, хіба можна їсти тільки солодощі?
А навіщо їсти кашу? (Відповіді дітей)
( Вихователь знаходить ляльку)
Вихователь: Це ж лялька Катя. Чому вона сумна? Розповість нам Оксана.
Дитина читає вірш « Катруся»
Лялька Барбі! Ой гарненька!
І тоненька, й чепурненька.
Я ж люблю свою рідненьку
Ляльку Катю – Катрусеньку.
Щічки в неї рум’яненькі
Та і вся вона пухкенька.
Вона в мене ще маленька
Моя Катя – Катрусенька.
Від тебе не відвернуся.
З Барбі я пограюсь трішки -
Спать з тобою ляжу в ліжко.
Вихователь: Як ви вважаєте, як звуть улюблену лялечку дівчинки? Як Любов Опанасівна в цьому віршику сказала про Катрусю? Яка вона?
Вихователь відкриває сторінку з ілюстраціями до віршів «Катруся» та «Вередуля»
Вихователь: Залишилось знайти останню сторінку. Для цього Любов Опанасівна
приготувала для вас сюрприз. .
Під музичний супровід на екрані з’являються слайди, автор читає вірш «Цвіте калина»
У мене під вікно цвіте калина
Мов хмарка біла впала на траву.
Стоїть моя калина мов дівчина,
В віночку чарівному, у цвіту.
Любується тим цвітом вся родина,
Красунею моєю у вінку.
Калинонько, ти – символ України,
Й як рідну неньку я тебе люблю.
Люблю тебе за вроду неповторну.
За ясен цвіт, за грона чарівні.
Розквітни й ти отак. Моя Вкраїно.
Й даруй всім людям радості земні!
(Вихователь відкриває останню сторінку в книзі з ілюстрацією до вірша)
Поетеса: Я хочу подарувати вам в групу свою книгу, тут є вірші які ви вже добре знаєте
та багато інших
Вихователь: Над цією книжкою працювала ще одна людина яку ви добре знаєте. Ці
чудові, казкові ілюстрації до віршів зробила талановита вихователька та
художниця, яка працює в нашому садочку, вона дочка Любов Опанасівни
це – Скачок Світлана Володимирівна. Я впевнена, вона навчить вас так же
добре малювати. Ми обіцяємо книжку берегти, бо знаємо правила гідного
поводження з книгою.
Виходять 6 хлопчиків демонструючи малюнки – схеми «Правила поводження з книгою»
розказують правила.
- Беріть книги чистими руками.
- Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.
- Не кладіть до книжки олівців та інших предметів, від цього вона рветься.
- Не загинайте сторінки, користуйтесь закладками.
- Не читайте книги під час вживання їжі.
- Щоб книга довше служила вам, обгорніть її.
Вихователь: Дякуємо вам за вашу чудову книгу. Приміть як дарунок від нас книгу із знайденими сторінками і пісню на ваш вірш.
Всі діти співають пісню за віршем поетеси «Кіт-воркіт»
Якось вийшла до воріт:
Там сидить наш кіт-воркіт.
Очі жмурить, вертить хвіст:
Він сердитий на весь світ.
Мишку кіт-воркіт спіймав.
Грався нею. Підкидав.
На хвилинку відпустив -
А від мишки й слід простив.
Діти прощаються із поетесою, повертаються до групи.
.jpg)
.png)