FacebookПідписатися на RSS

/Files/images/мамина школа1.jpg

Парціальна програма

розвитку дітей раннього віку

«Мамина школа»

(адаптаційна група короткотривалого перебування)

Укладачі:

Голова В.Д., завідувач ДНЗ № 13,

Балагурова І.В.,

вихователь-методист ДНЗ № 13

Поліщук Т.Г.

вихователь ДНЗ №13

Пояснювальна записка

Найбільш швидко дитина розвивається в перші три роки життя. В цей період формуються рухові навички, відбувається підготовка дитини до мовленнєвої діяльності, закладаються основи психіки.

Початок ходіння пов’язується з високою динамікою пізнавальної активності, зростає самостійність дитини, розширюється коло інтересів, вона оволодіває мовленням, заявляє про себе і свої бажання.

Дитина оволодіває прямоходінням, вдосконалюється її предметна діяльність, збагачуються навички самообслуговування та ігрові уміння; збільшується кількість партнерів по спілкуванню; поглиблюються контакти з довкіллям, збагачується сенсорний досвід, поліпшується орієнтація в оточуючій дійсності; закладаються основи моральної поведінки, освоюються соціально прийняті способи і засоби спілкування з дорослими та однолітками.

Даний період найбільш відповідальний для подальшого розвитку дитини, тому необхідно своєчасно виявити та розвивати в ній потенційні можливості.

Найбільш важливий період в інтелектуальному розвитку дитини перепадає на другий, третій рік його життя. Діти, яким було недостатньо приділено уваги в розвитку мовлення, емоцій, розумових здібностей, значно відстають від однолітків. Впродовж другого, третього року життя вдосконалюється мислення, від безпосередніх дій з предметами дитина переходить до дій з образами цих предметів. В цьому віці триває інтенсивніше освоєння дитиною предметного середовища, називання предметів, їхніх частин та властивостей, дитина виділяє типове від нетипового, вона багато експериментує, знаходить нові способи дій з предметами в нових ситуаціях, активно їх використовує.

У ході предметної діяльності зароджується уміння виробляти свідомий намір, з’являються елементарні форми планування дій, виникає елементарне прогнозування майбутнього результату. Це створює передумови для виникнення наприкінці раннього дитинства елементарної сюжетної гри.

Активно формується наочно-дійове мислення, зростає обсяг знань дитини про природу, культуру, людей, які мають практичний характер. Дитина оволодіває мовленнєвими уміннями, інтенсивно розвивається розуміння нею мовлення інших людей, розширюється її активний словник. Засвоюються деякі правила поведінки в різних життєвих ситуаціях.

В цьому віці дитина найбільш сприйнятлива до освоєння мовлення, швидко здійснюється оволодіння активним мовленням шляхом наслідування мовленню дорослих.

Ранній вік дитини відрізняється великим інтересом до довкілля, що необхідно підтримувати, докладно розповідати про предмети, які його цікавлять, відповідати на багато численні запитання.

В цьому віці дитина надзвичайно рухлива, у неї з’являються уявлення про відстані і розташування предметів в просторі. Поліпшення координації рухів забезпечує виконання дитиною різноманітних вправ з лазіння, підлізання та прорізання, прокочування та кидання м’яча. Підвищена рухлива активність посилює інтерес до всього оточуючого.

Розумовий розвиток дитини в 2-3 роки здійснюється в іграх, спілкуванні із дорослими та іншими дітьми. Для дитини характерна допитливість і її потрібно розвивати.

Постійне спілкування близьких дорослих з дитиною веде до того, що у неї формується схема поведінки дорослої людини, певні очікування, пов'я­зані з її звичною поведінкою. Вона прагне встановити з батьками та педагогом ділові кон­такти, охоче займається разом з ними предметними діями та грається, адекватніше реагує на їхні вимоги, звернення, прохання, оцінні судження. Дитина 2-3 років виявляє все більший інтерес до однолітків, має уявлення про те, як вони можуть поводитися. Дитина знає, як поводитися з незнайомими дітьми, вступати з ними у сумісну гру; може гра­тися разом з однолітком іграшками, бігати й скакати, проте не грає спільно з ним, не викори­стовує ігор з правилами. Моменти спільної гри короткотривалі, проте в них формується досвід взаємодії, важливий для її особистісного зростання.

Швидкими темпами зростає самостійність, практична вправність. Дитина оволодіває різними видами діяльності – малюванням, ліпленням, конструюванням. Вдосконалюються процеси сприймання, пам’яті, мовлення, мислення дитини, у неї формуються нові потреби та інтереси.

Інтенсивно розвиваються почуття: прихильність, співчуття, симпатія, задоволення успіхом, засмученість невдачею тощо. Вони різноманітні, вельми складні, проте нестійкі, плинні, ситуативні. Дитина ще не може означити словом всі свої бажання, наміри, плани, ставлення, почуття, стани; супроводжує їх мімікою, жестами, діями.

Отже, впродовж даного періоду інтенсивно розвивається ігрова діяльність, для дитини світ гри і фантазій невіддільний від реального життя. Уточнюються та збагачуються її враження про навколишній природний, предметний, соціальний світ і саму себе; розвиваються пізнавальні, емоційні та вольові особливості; формуються особистісні якості. Дитина раннього віку виявляє інтерес до незнайомих дорослих та однолітків; вона цікавиться літературними і музичними творами, охоче креслить та малює, оволодіває елементарними уявленням про добро і зло, засвоює доступні їй моральні та культурні цінності. Виразнішими стають особливості темпераменту та характеру.

Наприкінці раннього дитинства дії дитини стають цілеспрямованими, задум оформляється у слова, формується свідома довільність дій, виникає особиста дія, заснована на зрослій самостійності. Віковими новоутвореннями виступають: прямоходіння; розвиток предметної діяльності; оволодіння мовленням; зародження нових видів діяльності; зростання самостійності в освоєнні життєвого простору; розвиток самосвідомості.

Організація життєдіяльності дитини в сім’ї в цьому віці та ДНЗ вважається оптимальною, якщо вона сприяє вдосконаленню форм і засобів знайомства з оточуючими людьми, гармонійній соціалізації, налагодженню ділового спілкування з дорослими, формуванню позитивного ставлення дитини до себе, засвоєнню елементарних норм і правил поведінки, вихованню самостійності та довіри до власних можливостей.

Програма адаптаційної групи короткотривалого перебування дітей раннього віку в ДНЗ «Мамина школа» (далі Програма) відповідає особливостям психофізіологічного розвитку дітей другого та третього років життя і потребам батьків адаптувати їх до нових умов.

Програма спрямована на реалізацію:

- забезпечення умов для збереження та укріплення фізичного та психічного здоров’я дітей у відповідності з їх психофізіологічними особливостями;

- скорочення терміну адаптаційного періоду до 1.5-2 тижнів;

- особистісного розвитку дітей раннього віку.

Мета:

- створення освітнього простору активної взаємодії дорослих (педагогів, батьків) і дітей, в якому дитина отримує досвід активного освоєння довкілля в процесі різноманітних видів діяльності.

Завдання Програми:

- створення умов для успішного проходження кожною дитиною адаптації до вступу до ДНЗ;

- знайомство батьків з організацією освітнього процесу в ДНЗ;

- створення безперервної системи в освітній та оздоровчій роботі ДНЗ із сім’єю;

- розкриття, збереження та розвиток психофізіологічного потенціалу кожної дитини;

- виявлення та розкриття його індивідуальності;

- створення атмосфери емоційної причетності;

- розвиток та підтримка у дитини довірливих взаємовідносин з дорослими, інтерес до дорослого, як партнера по діяльності, інтерес до однолітків;

- залучання дітей до культурної спадщини людства: ознайомити із сенсорними еталонами, зразками фольклору, художньою літературою, музичними творами тощо;

- розвиток потреби в мовленнєвому спілкуванні дітей;

- надання консультативної допомоги та підтримки батьків з питань виховання та розвитку дітей раннього віку.

Організація освітнього процесу

Адаптаційна група короткотривалого перебування дітей раннього віку в ДНЗ працює впродовж 7 місяців на рік (зазвичай з жовтня по квітень навчального року). У разі змінення термінів функціонування групи заняття проводяться щоденно.

Діти з батьками знаходяться в ДНЗ одну (академічну) годину у першій чи другій половині дня (в залежності від розкладу занять та замовлення батьків). В розпорядженні групи – ігрова кімната, кімната для організації занять, роздягальня. З дітьми та батьками щонеділі працюють педагогічні працівники відповідно до запланованих занять та видів дитячої діяльності, а саме: вихователь, практичний психолог, вихователь із зображувальної діяльності, музичний керівник та інструктор з фізичної культури.

Кількість занять впродовж роботи адаптаційної групи короткотривалого перебування – 28 ( з розрахунку по 4 заняття в місяць, впродовж 7 місяців).

Виховання, розвивальна взаємодія в процесі спілкування дорослого з дитиною відбувається за трьома напрямами розвитку особистості дитини раннього віку: фізичному, пізнавально-мовленнєвому, соціально-емоційному.

Теоретичним обґрунтування вибору даному є ідеї М. Мантессорі, Ф. Фрібеля, науково-методичні дослідження та практичні матеріали Л.Н. Павлової, Е.Г. Пилюгіної, С.Л. Новосьолової, А. Арушанової, Дж. Силберг.

В режимі передбачено:

- самостійна ігрова діяльність в групі з вихователем;

- розвивальні інтегровані ігрові заняття;

- спільна діяльність дітей з батьками;

- консультації для батьків з питань виховання та навчання дітей.

Інтегровані, сюжетні ігрові заняття з різних видів діяльності (художньо-мовленнєвої, пізнавальної, музичної, рухової, зображувальної, театральної діяльності) ведуть кваліфіковані, досвідчені педагоги з великим стажем роботи.

Планування занять у адаптаційній групі короткотривалого перебування дітей раннього віку відбувається за принципом інтегрованого навчання, за певною темою. Також заплановано спільні розважальні заходи з батьками – розвага до Новорічного свята та 8 Березня.

Впродовж курсу заплановані різноманітні інтегровані заняття, які організовуються вихователем та практичним психологом та включають в себе наступні види діяльності дітей:

- розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім;

- художньо-мовленнєва діяльність;

- пізнавальна діяльність, сенсорний розвиток – дії з дидактичним матеріалом, дидактичними іграшками, предметами, будівельним матеріалом;

- рухливі та музичні ігри та вправи;

- зображувальна діяльність – малювання, ліпка з використанням традиційних та нетрадиційних технік;

- театральна діяльність – ігри-драматизації та різноманітні види театрів для дітей – лялькових, площинних, бі-ба-бо, пальчикових.

Заняття мають наступну структуру:

1 частина – етап спілкування – вирішення завдань соціально-емоційного розвитку дітей раннього віку: розвиток інтересу, довіри та симпатії дитини до найближчих дорослих та однолітків, формування вербальних та невербальних засобів спілкування, розвиток доброзичливих відносин з дорослими та дітьми.

2 частина – етап пізнавальної діяльності – засвоєння дітьми нових знань, отримання та закріплення нових вмінь та навичок згідно завдань пізнавальної, художньо-мовленнєвої діяльності, художньо-естетичного розвитку.

3 частина – етап перетворювальної діяльності – практичне засвоєння матеріалу шляхом організації вправ, направлених на взаємозв’язок нового матеріалу з отриманими знаннями та вміннями. Зазвичай організовується мовленнєва, образотворча, рухова та музична діяльність.

Роль батьків в освітньому процесі полягає в спільній творчій діяльності з дитиною і педагогом; забезпечені індивідуального підходу до кожної дитини; використання адекватних педагогічних форм роботи в домашніх умовах. Батьки, які приймають участь в освітньому процесі, отримують знання про етапи розвитку дитини, його вікові особливості, правильний режим дня, значенні іграшок та дитячих книг, різноманітних розвиваючих посібників тощо.

Форми взаємодії з батьками:

- консультації та практикуми вихователя, практичного психолога та інших спеціалістів ДНЗ (заплановано 1 раз на місяць та за запитом батьків);

- бібліотека для батьків;

- лекотека для батьків.

Принципи організації комунікативного розвиваючого середовища (дитина та батьки):

- розвиваючий союз двох люблячих один одного людей в атмосфері співробітництва;

- взаємодіючий союз дитини і педагога із періодичною зміною ролей (не тільки дитина вчиться у дорослого, але й дорослий може навчатися у дитини);

- творчий союз, який осягає відмінність та схожість світів один одного та відображає ці світи в продуктах спільної діяльності (гра, зображення, музицювання тощо).

Умови реалізації:

- ігрова кімната, кімната для занять, обладнанні відповідно до психофізіологічних потреб дітей раннього віку, роздягальня;

- методичний та розвивальний матеріал;

- обладнання: іграшки та ігри відповідно до віку дітей; сенсорний стіл з необхідними посібниками; різноманітні будівельні набори; машинки, каталки, м’які іграшки; книжки; сухий басейн, палатка-хатинка для усамітнення; спортивне обладнання (м’ячі, обручі, дуги, лавки тощо)

Кiлькiсть переглядiв: 1161